Пастирське послання митрополита Андрея до духовенства і вірних на Різдво Христове

Христос Раждається!
Славіте Його!

У Празник Різдва привикли ми взаїмно складати собі побажання найкращих свят і всего найкращого в житті та в році, в році що зачинається. Кожний душпастир у святочній проповіді бажає своїм слухачам-вірним і дочасного щастя-долі й Божої благодати зі всіми небесними дарунками; тому й я хочу вам усім дорогі мої браття і сестри, зложити найщиріші побажання.  
Кожне Боже слово є і побажанням всякого добра, бо є благословенням, що його душпастир з неба упрошує для людей. А Празник Різдва пригадує такі високі правди, таке світле надприродне життя благодати в Бозі, що кожне слово Боже, що відноситься до цього Празника, є світлим Благословенням з неба. Вже те слово – Христос Родиться – пригадує нам ціле небо, цілу дорогу до неба, бо у цьому слові містяться всі дари принесені нам Ісусом Христом. А поза тими дарами усі, хоча б як великі, мало що вартують, а часом не тільки мало що вартують, а можуть принести велику втрату. Мало що вартують, бо все, що на світі, – марнота марнот, крім Бога любити і Йому служити. А можуть принести і велику втрату, бо чоловік може задля дібр цього світу втратити вічну щасливість, втратити свою душу. А на що ж придасться чоловікові придбати хоча б і весь світ, а понести втрату на душі.

Христова Церква далека від того, щоб духовні речі і дарунки благодати так вірним давати, щоб їм жалувати або і відбирати ці дочасні добра, про які люди передусім стараються: майно, здоровля, слава, довге життя, тощо. Усіх цих дочасних дібр бажаємо вірним з любови ближнього, з всестороннього дбання про їх добро. Мусимо однак з натиском повторяти, що нічого не годиться вище цінити над Божу благодать, що в порівнанні з нею все марне, що всіма силами душі треба старатися за Божу любов і Божу благодать, що це навіть найліпша дорога, як дорога до набуття дочасного щастя, бо є написане: "Шукайте передусім Божої правди й Божого царства, а все проче приложиться вам". Або іншими словами – бажайте собі взаємно в Празник Різдва всяких дочасних дібр і радуйтеся і дочасною радістю, радістю цього радісного Празника, – але не будьте матеріялістами. Бо матеріялізм це найбільше пониження самої людської природи. Через матеріялізм чоловік ставить себе нарівні зі звірятами, що неспосібні пізнати що-небудь понад змислове життя. Матиріялізм, що заперечує всякі ідеали, ломить і псує людську душу і понижує її від перших літ молодости. Матеріялізм це система подібна до такої науки, якщо б хто людей учив ходити на руках і ногах, себто на чотирьох лапах. Не дивота, що ці, котрі чваняться матеріялізмом як своєю системою, видають такий звироднілий тип чоловіка, що про нижчий і гірший трудно. Бо, очевидно, консеквентний матеріяліст мусить відкинути всяку релігію, або радше зробити собі релігію зі самого матеріялізму, себто бога зробити з матерії, матерію зробити богом. Від цього тільки один крок, щоб Предвічного й Пресвятого Бога в небі або заперечувати або ненавидіти, та себе безбожниками називати. Сумно подумати, що в хвилі, коли найзавзятіші вороги людства, жадні християнської крови, винищують наш нарід на Наддніпрянській Україні, деякі з наших людей до цього ступня засліплені, що піддаються їх проводові й від них приймають науку.
Комуністів можна назвати найзавзятішими ворогами людства, бо на світі не було ще науки, чи секти, чи фальшивої релігії, яка вела б людей до таких мерзенних і низьких злочинів, яка так з людей робила дійсно худобу. У школі комуністів навіть благородний і добрий молодець може в короткому часі навчитися такої скрайньої ненавести людей, такої дикої охоти нищити все те, що людське, нищити культуру, нищити твори мистецтва, зневажувати гроби батьків, доптати все те, що для людей усе було й є святе.
Коли в Празник Христового Рождества бажаємо собі взаємно, та цілому нашому Народові, всего найліпшого, то в наших особливо часах треба цим бажанням надати цей напрям: Дай нам, Всемогучий Боже, звільнитися від пошести комунізму, увільни наших людей, які попали в страшну неволю, а устережи цих, котрим ця небезпека грозить. Хай зрозуміють небезпеку, нехай шукають середників, щоби перед нею себе і своїх боронити, і ласкою Твоєю святою з неба вирятуй нас з того нещастя!
+ Андрей
Митрополит 

1937 р., січня 7, Львів. – Пастирське послання митрополита Андрея  до духовенства і вірних на Різдво Христове
Пастирське послання митрополита Андрея до духовенства і вірних на Різдво Христове Пастирське послання митрополита Андрея  до духовенства і вірних на Різдво Христове Reviewed by Vasyl Markovych on січня 05, 2011 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.